Valemorin — приватний щоденник про домашні напої на прянощах. Ми нічого не продаємо, нікуди не доставляємо й послуг не надаємо: усі тексти відкриті прямо в браузері.
ЗастереженняValemorin веде невелика редакційна команда з Полтави. Ми не журналісти за фахом, а звичайні аматори, які колись почали записувати власні спроби заварювання, щоб не сперечатися по пам'яті про те, чия партія кориці пахла краще.
Ідея зʼявилася в невеликій книгарні на вулиці Соборності, де щосуботи ми варили чай для відвідувачів місцевого літературного клубу. За кілька місяців стало ясно, що кожен пам'ятає власну розкладку по-своєму, і смак напою в різні суботи різнився мало не вдвічі. Тоді ми завели спільний записник із простим правилом: жодне число не потрапляє в нотатки без ваги на кухонних терезах.
За півтора року записників стало три, а окремих проб — понад сімсот. Коли клуб пішов на літню перерву, а запитання про рецепти не припинялися, ми перенесли записи у відкритий щоденник в інтернеті — так з'явився Valemorin, уже без прив'язки до конкретної книгарні чи суботи.
Ми не пишемо, як напої впливають на самопочуття, і не радимо нічого в цьому напрямку. Тут ідеться винятково про смак, аромат, температуру й час. За порадами іншого штибу варто звертатися до фахівця відповідної галузі, а не в кухонний щоденник.
Прянощі, посуд чи набори ми не продаємо і не радимо конкретних постачальників за винагороду. Оформлення замовлення, пересилки чи оплати за доступ до текстів на цих сторінках не існує в принципі.
Кожне речення тут написала редакція самостійно, без вигаданих «відгуків читачів» і без переказу чужих статей. Історичні факти звіряємо щонайменше за двома друкованими джерелами, а кухонні цифри беремо лише з власних записників.
Начиння в редакції навмисне неспеціалізоване: електронні ваги з кроком 0,1 г, скляний термометр до 110 °C, керамічний чайник на 700 мл, товстостінна каструля на 1,5 л і ручний млинок для сухих прянощів. Жодних розумних приладів із застосунками — усе, що легко повторити на звичайній домашній кухні.
Воду беремо звичайну водопровідну, пропущену крізь вугільний фільтр-глек — так само, як у більшості полтавських квартир. Раз на пів року перевіряємо ті самі розкладки на нефільтрованій воді: різниця найпомітніша в чаї з кориці, де жорсткість додає терпкості, і паличку доводиться виймати на хвилину раніше.
Прянощі купуємо у трьох різних місцях, свідомо уникаючи одного постачальника: розкладка, що працює лише з однією конкретною партією товару, для щоденника не має жодної цінності.
Тексти виходять українською, без англіцизмів там, де є питомий відповідник. Назви сортів і регіонів подаємо повністю: не «китайська кориця», а «касія з провінції Гуандун». Міри — метричні: грами, мілілітри, градуси Цельсія, хвилини.
Реклами, розсилки й темної теми на сайті немає. Це прості сторінки з текстом і таблицями. Статистику поведінки читачів ми не збираємо, а в браузері лишається лише одна позначка — ваша відповідь на смужку про файли cookie.
Під кожним матеріалом стоїть дата останньої звірки. Коли число в таблиці змінюється, ми не редагуємо сторінку мовчки — додаємо абзац про те, що саме й чому виправлено, щоб читач, який роздрукував таблицю торік, розумів, чи варто друкувати наново.
Valemorin — інформаційний редакційний проєкт, а не крамниця, кафе чи служба доставки. Ми не укладаємо договорів купівлі-продажу, не приймаємо оплати й не оформлюємо замовлень. Адреса й телефон унизу сторінки потрібні лише для листування з редакцією, а не для відвідин торгової точки.
Докладніше про це — у розділах «Застереження редакції», «Доступ до текстів» та «Питання оплати».
